Нормативно-правове,
навчально-методичне, матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного
процесу
Нормативно-правове
та навчально-методичне забезпечення викладання хімії у 2016/17 навчальному році здійснюється
відповідно до чинних нормативних документів та навчальних програм:
- Закону
України «Про загальну середню освіту»;
- Листа МОН
України від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016/2017 навчального року та
навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»;
- Державного стандарту базової та повної
загальної середньої освіти (освітня галузь «Природознавство»). (Постанова
Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 № 1392 http://mon.gov.ua/
- у 7–8 класах за програмою для
загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7–9 класи зі змінами,
затвердженими наказом МОН України від 29.05.2015 № 585;
- у 9 класах
за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7–9 класи. – К. :
Ірпінь: Перун, 2005;
- у 8–9 класах
з поглибленим вивченням хімії – Програма для 8–9 класів із поглибленим
вивченням хімії;
- у 10–11
класах за програмами для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних
закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене
вивчення. 10–11 класи. – Тернопіль : Мандрівець, 2011. - Навчальні програми
курсів за вибором та факультативів із хімії: Варіативна складова Типових
навчальних планів. 5– 12 класи / упор. : О. А. Дубовик, С. С. Фіцайло. –
Тернопіль : Мандрівець, 2010. - Навчальні програми курсів за вибором та
факультативів із хімії: Варіативна складова Типових навчальних планів. 8– 11
класи / упор. : Г. Дубковецька, Ю. Каліночкіна. – Тернопіль : Мандрівець, 2010.
Навчальна програма «Хімія 7–9 клас» зі змінами розміщено на сайті
(http://iitzo.gov.ua/serednyaosvita-navchalni-prohramy/). Програма позбавлена
жорсткого поурочного поділу, вчителі можуть обирати послідовність розкриття
навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка
його викладу. Обласні, районні та міські методичні кабінети (об’єднання) не
можуть втручатися в такі питання, оскільки це винятково компетенція вчителя.
Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством освіти і науки
України до використання в навчальних закладах, зазначено у переліках навчальних
програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на 10
офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua). Дозволяється
використовувати підручники з відповідним грифом Міністерства, що видані в
попередні роки, враховуючи при цьому зміни у програмах. Щодо додаткової
навчально- методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може
застосовувати таку, що найкраще реалізовує його методику навчання. Також
залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації
навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років.
Тексти методичних рекомендацій розміщені на сайті МОН
(http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodicalrecommendations)
та в Інформаційних
збірниках Міністерства освіти і науки відповідних років. Адміністраціям
навчальних закладів рекомендуємо здійснювати внутрішньошкільний контроль щодо
упровадження Державного стандарту під час вивчення хімії та дотримання вимог
програм. Резервний час використовується на розсуд учителя або рекомендуємо
звернути увагу вчителів на можливе виділення годин на опанування складних тем,
або тем, що закладені у Програмі підготовки до ЗНО з хімії, зокрема: - для 7
класу: на удосконалення навичок складання формул сполук і визначення
валентності елемента у сполуці, обчислення масової частки хімічного елемента у
сполуці (у тому числі в комплексних та органічних сполуках), запис молекулярних
формул речовин за структурними; - для 8 класу: на удосконалення навичок розписування
електронних конфігурацій р- та d-елементів, роз’ясненя поняття про перший та
другий збуджений стан атома деяких хімічних елементів, а також розв’язування
розрахункових задач з теми «Взаємозв’язок між основними хімічними величинами:
маса, кількість речовини, об’єм, відносна густина газів»; - для 9 класу: на
поглиблення знань про постійний склад кристалогідратів, удосконалення навичок
розв’язування розрахункових задач по темі «Розрахунок вмісту кристалізаційної
води у складі кристалогідрату», закріпленню знань із теми «Вплив температури,
тиску та концентрації речовин на зсув хімічної рівноваги», «Якісні реакції в
органічній хімії».11 Розвантаження навчальної програми з хімії для 7–9 класів
загальноосвітніх навчальних закладів здійснено за такими напрямами: у 8 класі
конкретизовано зміст навчального матеріалу та вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів у розділі «Повторення найважливіших питань курсу хімії 7
класу»; у темі «Основні класи неорганічних сполук» додано матеріал про
амфотерні сполуки (включення амфотерних сполук не ускладнює вивчення
навчального матеріалу, а більше пов’язує його з попередньо вивченим, оскільки
хімічний склад і властивості речовин логічно пов’язуються з розміщенням
хімічних елементів у періодичній системі); у 9 класі у змісті навчального
матеріалу теми «Початкові поняття про органічні сполуки» уточнено, що
вивчаються тільки перші 10 гомологів метану; у рубриці «Домашній експеримент»
зменшено кількість дослідів (у 7 класі з п’яти до трьох, у 9 класі – з чотирьох
до двох) та спрощено зміст робіт з огляду на техніку безпеки під час виконання
деяких дослідів і необхідні для цього матеріали. В усіх класах введено нову
рубрику «Навчальні проекти», у якій наведено орієнтовні теми проектів. Учитель
та учні можуть пропонувати власні теми. Метод проектів, орієнтований на творчу
самореалізацію особистості в процесі самостійної роботи учнів під керівництвом
учителя, відіграє активну роль у формуванні ключових компетентностей учня,
оскільки потребує самостійного здобуття знань, умінь під час виконання
практичних дій. Учень (учениця) має обрати одну з запропонованих тем і виконати
протягом навчального року щонайменше один проект самостійно або у групі учнів.
Зважаючи на те, що усі теми проектів мають міжпредметний характер, головним стає
уміння пов’язати набуті в різних курсах знання і застосувати їх на практиці.
Перед початком проектної роботи для її ефективної організації слід пояснити
учням алгоритм його виконання: -визначити проблему, що буде вивчатися;
-спроектувати роботу; -знайти інформацію; -провести дослідження; -презентувати
роботу; - створити портфоліо. Форма представлення (презентація) результатів
проекту може бути різною: як у друкованому або мультимедійному вигляді, так і у
вигляді вистав (вечорів), уроків-конференцій. Оцінювання навчальних проектів здійснюється
індивідуально, за самостійно виконане учнем завдання чи особистий внесок у
груповий проект або за повноту розкриття теми дослідження й презентацію
індивідуального проекту: - бали низького рівня учень (учениця) отримує у разі
подання роботи (або частини роботи) реферативного характеру без визначення мети
й завдань проекту, а також без висновків за його результатами; - бали
середнього рівня – за фрагментарну участь у дослідженні, хоча й за умови її
вчасного виконання; - бали достатнього рівня – за правильне виконання своєї
частини роботи у разі, якщо він не брав участі в підсумковому обговоренні і
формулюванні висновків за результатами дослідження; - бали високого рівня – за
дослідження з повним розкриттям теми, належним оформленням роботи і
презентацією індивідуального проекту або точне, вчасне виконання своєї частини
спільного дослідження, визначення мети і завдань, активну участь в аналізі
результатів і формулюванні висновків. Захисту проектів можна присвятити частину
відповідного за змістом уроку або окремий урок. У такому разі в класному
журналі у графі «Зміст уроку» робиться запис: «Представлення результатів
навчального(их) проекту(ів)» із зазначенням його (їх) тематики. У випадку
виконання навчального проекту на уроці у класному журналі робиться запис
«Навчальний проект» із зазначенням його теми. Наприклад, у 7 класі з теми
«Початкові хімічні поняття» одна із передбачених тем навчального проекту –
«Речовини і хімічні явища в літературних творах і народній творчості». Для
розкриття теми необхідні знання з хімії, літератури (як української, так і
зарубіжної), іноземної мови, історії, географії, музичного й образотворчого
мистецтва, біології, трудового навчання. Вид діяльності учнів у ході виконання
проекту за цією темою залежить від бажання учнів і учителя. Цей навчальний
проект може бути, наприклад: творчим – тематичний вечір за змістом фольклорних
творів; рольовим – вивчення технології одного з народних промислів і
літературних джерел, де цей промисел згадується; дослідницьким – вивчення зміни
забарвлення деревини при обробці її розчинами різних хімічних сполук;
інформаційним – порівняння творів літератури, музичного 13 образотворчого
мистецтва різних народів, де є інформація про речовини і хімічні процеси;
практико-орієнтованим – визначення барвників природного походження, що можуть
застосовуватися для фарбування тканини, крейди, яєць-крашанок тощо. Який саме
проект виконувати – дослідницький, творчий, інформаційний тощо – обирають учні.
Представлення результатів таких різнопланових проектів на одну тему можна
запланувати на одному уроці або провести у позаурочний час. Зазначена форма
навчання хімії є найбільш ефективною, запровадження якої передбачає організацію
пізнавальної діяльності школярів як на уроці, так і в позаурочний час. Це
вимагає додаткової роботи учителя: інструктажу учнів щодо виконання теоретичної
роботи чи хімічних дослідів, організації і поетапного контролю виконання
проекту. Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках
педагогічної методичної преси: у журналах «Біологія і хімія в рідній школі»
(видавництво «Педагогічна преса»), «Хімія. Шкільний світ», «Хімія» (видавнича
група «Основа»), у науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Хімія
для допитливих», «Країна знань» тощо.
Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних
досягнень учнів
наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про
затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових
дисциплін у системі загальної середньої освіти» розроблені орієнтовні вимоги
оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи відповідно до Державного
стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Вимоги до оцінювання
навчальних досягнень учнів основної школи з хімії набувають чинності поетапно:
- у 7 класах загальноосвітніх навчальних закладів – із 2015/16 навчального
року; - у 8 класах загальноосвітніх навчальних закладів – із 2016/17
навчального року; - у 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів – із
2017/18 навчального року. Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного
вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень школярів: усної
(індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота,
контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування та інші). При
оцінюванні рівня навчальних досягнень з хімії враховується: – оволодіння
хімічною мовою як засобом відображення знань про речовини і хімічні явища; – рівень
засвоєння теоретичних знань; – сформованість експериментальних умінь,
необхідних для виконання хімічних дослідів, передбачених навчальною програмою;
– здатність учнів застосовувати набуті знання на практиці; – уміння розв’язувати
розрахункові задачі. Усі види оцінювання навчальних досягнень учнів
здійснюються за характеристиками, наведеними в таблицях.
Матеріально-технічне
забезпечення
Вимоги
до обладнання кабінету хімії та проведення в ньому урочної та позаурочної
навчальної діяльності регламентуються пакетом нормативних документів: 1.
Положення «Про навчальні кабінети з природничо- математичних предметів
загальноосвітніх навчальних закладів»; затверджено наказом МОНмолодьспорту від
14.12.2012 № 1423; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 січня 2013 р.
за № 44/22576. 2.Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу
в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних
закладів, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.08.2012 за № 332/21644.
3.Інструктивно-методичні матеріали. «Безпечне проведення занять у кабінетах
природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів». 4.
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770.
Відповідно до цих документів на початку навчального року розробляються та
оновлюються всі інструкції з безпеки життєдіяльності, строк дії яких не більше
п’яти років. У кабінетах хімії обов’язково має бути інструкція з безпеки
життєдіяльності під час роботи у кабінеті, яка затверджується наказом по навчальному закладу і може бути розроблена
завідуючим кабінетом. Під час розробки такої інструкції варто опиратися на
нормативні документи, зокрема, лист МОН від 01.02.2012 № 1/9- 72 «Безпечне
проведення занять у кабінетах природничо- математичного напряму
загальноосвітніх навчальних закладах». До роботи у кабінеті хімії допускаються
учні, що пройшли вступний та первинний інструктажі, про що мають бути записи у
журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності. У наявності в кабінетах-лабораторіях
має бути «Інструкція з охорони праці під час підготовки і проведення
лабораторних та практичних робіт», «Інструкція з охорони праці при роботі зі
скляним посудом та іншими виробами зі скла у кабінеті хімії», «Інструкція при
роботі з органічними розчинниками у кабінеті хімії», «Інструкція роботи з
кислотами і лугами у кабінеті хімії», «Інструкція роботи з металевим натрієм у
кабінеті хімії», «Правила користування витяжною шафою у кабінеті хімії»,
«Правила зберігання хімреактивів у кабінеті хімії», «Порядок провадження
діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і
прекурсорів та контролю за їх обігом», «Методичні поради щодо зберігання та
використання хімічних реактивів і прекурсорів» (постанова Кабінету Міністрів
України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів,
психотропних речовин і прекурсорів»). Усі документи вчителі можуть знайти на
офіційних веб- сайтах МОН України www.mon.gov.ua.
Немає коментарів:
Дописати коментар